Мнемонічні фрази для деяких правил з української мови

Мнемо́ніка (грец. τα μνημονιχα — мистецтво запам'ятовування) (мнемотехніка) — сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.

1. Відмінки

Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Орудний, Місцевий, Кличний"На Родини Для Зими Осінь Мостить Килими"

2. «Де Ти З'їСи Ці ЛиНи, ДЗиР?» (Дзир – ім’я котика)

Приголосні, після яких пишеться м'який знак
(козацький, сьомий, лялька, дзьоб).

3. «МаВПа БуФ» (губні приголосні звуки)

Приголосні, після яких пишеться апостроф, 
(б’ють, в’юн, черв’як).

4. «Де Ти З'їСи Цю ЧаШу ЖиРу »

Приголосні, після яких в словах іншомовного походження пишеться "И" ( Правило дев'ятки) (директор, таксист, режим).

5. «КаФе "ПТаХ»

Приголосні, перед якими префікс "з-" перетворюється на "с-"
(схопити, сфотографувати, стерти).

6. «УСе Це КаФе «ПТаХ і ЧаШа»

Глухі приголосні звуки

                                     

ІІ варіант

"ЦаП ХоЧе ФіСТаШКи"

7. «БуДе ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі».

Дзвінкі приголосні звуки

8. «Ми ВиНиЛи РіЙ».

Сонорні приголосні звуки

9  «Ще їЖДЖу»

Ш, Ч, Ж, ДЖ – шиплячі приголосні.

10. «СЦе їЗДЗу» (вимовляємо “ще їжджу” по-дитячому:))

С, Ц, З, ДЗ – свистячі приголосні.