середа, 16 грудня 2015 р.

Мнемонічні фрази для деяких правил з української мови

Мнемо́ніка (грец. τα μνημονιχα — мистецтво запам'ятовування) (мнемотехніка) — сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.

1. Відмінки
Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Орудний, Місцевий, Кличний"На Родини Для Зими Осінь Мостить Килими"



2. «Де Ти З'їСи Ці ЛиНи, ДЗиР?» (Дзир – ім’я котика)
Приголосні, після яких пишеться м'який знак
(козацький, сьомий, лялька, дзьоб).

3. «МаВПа БуФ» (губні приголосні звуки)
Приголосні, після яких пишеться апостроф
(б’ють, в’юн, черв’як).




4. «Де Ти З'їСи Цю ЧаШу ЖиРу »
Приголосні, після яких в словах іншомовного походження пишеться "И" ( Правило дев'ятки) (директор, таксист, режим).


5. «КаФе "ПТаХ»
Приголосні, перед якими префікс "з-" перетворюється на "с-"
(схопити, сфотографувати, стерти).




6. «УСе Це КаФе «ПТаХ і ЧаШа»
Глухі приголосні звуки
                                     

ІІ варіант
"ЦаП ХоЧе ФіСТаШКи"


7. «БуДе ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі».
Дзвінкі приголосні звуки



8. «Ми ВиНиЛи РіЙ».
Сонорні приголосні звуки


9  «Ще їЖДЖу»
Ш, Ч, Ж, ДЖ – шиплячі приголосні.


10. «СЦе їЗДЗу» (вимовляємо “ще їжджу” по-дитячому:))
С, Ц, З, ДЗ – свистячі приголосні.

Немає коментарів:

Дописати коментар