Вимоги до сучасного уроку

 І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку

1.     Чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їхній зв'язок з розвиваючими і виховними завданнями.

2.     Визначення оптимального змісту відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку, з урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів.

3.     Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.

4.     Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.

5.     Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів.

6.     Створення умов для успішного навчання учнів.

ІІ. Психологічні вимоги до уроку. 

1.     Психологічна мета уроку:

1)    Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку.

2)    Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задачі. вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі.

3)    Передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів. 

2.     Стиль уроку:

1)    Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання.

·        співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення;

·        визначення обсягу і відтворюючої діяльності;

·        планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку;

·        виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

·        облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;

·        співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що викликають позитивні почуття в зв’язку з проблемною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів) і примусу (нагадування про оцінку, різні зауваження, нотації).

2)    Особливості самоорганізації вчителя:

·        підготовленість до уроку – головне усвідомлення психологічної мети і внутрішня готовність до її здіснення;

·        робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність, спів настроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність. Наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці);

·        педагогічний такт (випадки прояву);

·        психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування ,діловий контакт і т.н.);

3.     Організація пізнавальної діяльності учнів:

1)    Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:

·        планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ, їхнього мислення;

·        використання установок у формі переконання;

·        планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

·        вправи.

2)    Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь:

·        визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки);

·        опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової діяльності ій уяви учнів;

·        планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач, використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

·        керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;

·        використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформлення роботи).

3)    Закріплення результатів роботи:

·        формування навичок шляхом вправ;

·        навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення.

4.     Організованість учнів:

1)    Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку.

2)    Урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.

5.     Врахування вікових особливостей учнів:

1)    Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.

2)    Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

3)    Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

ІІІ. Гігієнічні вимоги до уроку

1.     Температурний режим.

2.     фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання і т.п.).

3.     Освітлення.

4.     Попередження втоми і перевтоми.

5.     Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, графічних і практичних робіт).

6.     Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок.

7.     Дотримання правильної робочої пози учня.

8.     відповідність росту школяра класних меблів.

IV. Вимоги до техніки проведення уроку

1.     Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

2.     Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів – завершеними.

3.     Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

4.     Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

5.     Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навальної дисципліни, типу і виду уроку.

6.     Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.

7.     Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.

Отже, психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного   уроку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:

1.     Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2.     Врахування реальних навчальних можливостей різних класів або груп, цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.

3.     Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання, психологічного розвитку.

4.     Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура – розподіл часу на різних етапах».

5.     Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального засвоєння теорії.

6.     Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об’єкта міцного засвоєння. Зв'язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання між предметних зв’язків з метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.

7.     Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних ,інтенсивних  методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.

8.     Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.

9.     Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційованого підходу до учнів з акцентом на надання диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.

10.                       Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

11.                       Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.

12.                       Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу: ціле відповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТНЗ, засобів інформації, ЕОТ).

13.                       Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.

14.                       Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).

15.                       Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів.

16.  Виявлення в ході самоаналізу результатів навчання, виховання, розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх з поставленими учителем завданнями, знаходження важливих причин недоліків і успіхів; урахування результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.