Чи корисна іппотерапія?
    Іппотерапія — це лікувальна їзда верхи. На дум­ку лікарів і вчених, найкращий період для того, щоб дитина починала спілкуватися з конем, — від п'яти до дванадцяти років. Хоча насправді заняття кінним спортом і спілкування із чотириногими красенями є корисними у будь-якому віці.

       Що дає дитині спілкування з конем? Воно значно знижує почуття тривоги, рятує від депресії й поліпшує настрій. Рекомендовано такі заняття незібраним ді­тям, а ще тим, хто має підвищену агресію, жорсто­ко ставиться до світу. Прищепленню самостійності й відповідальності багато в чому сприяють турбота й догляд за кіньми. Якщо дитина страждає від аутизму, такі заняття дадуть їй можливість налагодити кон­такт зі світом, навчитися спілкуватися. Фізична ко­ристь є величезною:
Ø     прогулянки на свіжому повітрі;
Ø     удосконалення координації рухів;
Ø     тренування вміння утримувати рівновагу;
Ø тренування узгодженості роботи м'язів, коли затиснуті м'язи розслаблюються, а слабкі тренуються.
Як правильно варити манну кашу?
Можливо, хтось здивується, але багато дітей обожнюють манну кашу. І хоча про її поживні властивості існують різні думки, проте іноді мож­на порадувати малюків цією ніжною і смачною стравою. Однак приготування манної каші зале­жить від знання декількох секретів:
Ø     не слід варити таку кашу на воді, інакше вона не буде м'якою й ніжною;
Ø     щоб зварити манну кашу чудової консистенції, дотримуйте пропорцій: на половину літра рідини З столових ложки манної крупи;
Ø    5-7 хвилин — ідеальний час для варіння ман­ної каші. А якщо, знявши каструльку з вогню, ви накриєте її кришкою і дасте постояти хвилин де­сять, то каша буде неперевершеною;
Ø     не забудьте додати в готову кашу ложечку ва­рення.
 Достатнє використання овочів і фруктів у ра­ціоні дитини допоможе поліпшити пізнавальні функції мозку. Міжнародні дослідження свідчать: рівень пізнавальної активності головного мозку є значно вищий у тих, хто вживає 400 г овочів і фруктів, ніж у тих, хто вживає всього 100 г.
Як швидко й без капризів вивчити з дитиною вірш?
      Мабуть, усі мами й татусі стикаються із цією проблемою: ранок, дитина плаче, адже не в змозі запам'ятати віршик. Що ж, скористаймося старим, можна навіть сказати, давнім способом завчання. Ним успішно ко­ристувалися ще давні індуси для передавання сво­їх знань. Суть способу в тому, щоб починати з малого, повторювати й поступово додавати нову інформацію. Як це робити з дитячим віршем? Почніть разом із дити­ною повторювати його за тиждень до потрібного термі­ну. Для початку скажіть, що читатимете вірш. Завдання «вивчити за будь-якої умови» не ставитимемо. Прочи­тайте вірш виразно. Запитайте в малюка, чи все йому зрозуміло. Розберіть незрозумілі слова й поясніть їх. Розгляньте ілюстрації, якщо вони є. Можете попросити дитину самостійно намалювати картинку до вірша.
     Тепер беремося власне до завчання. Прочитайте перший рядок і попросіть дитину повторити його. Щой­но їй вдасться це без запинки, розпочинайте вивчення другого рядка. Тепер з'єднайте перший і другий рядки. Повторювати два рядки разом теж потрібно до безпроблемного відтворення. Уся хитрість полягає в тому, що робитимете це ви не відразу, а щодня потроху. То­му процес завчання не видаватиметься дитині занад­то нудним. Не забувайте хвалити дитину, адже навіть якщо їй не все вдається, ваша похвала допоможе по­долати труднощі.
Чому конструктор Lego так називається?
    Назва Lego походить від датських слів «leg godt», що перекладається як «захоплива гра». Ці­кавий факт, який можна розповісти дитині: якщо узяти 40 мільярдів цеглинок (не просто багато, а так багато, що навіть і уявити собі складно) кон­структора «Лего», то можна побудувати вежу, що дістанеться Місяця.
Телевізор і домашні завдання
       Дослідження вчених довели: дітям не можна займатися декількома справами водночас, на­приклад готувати домашнє завдання і перегляда­ти телепрограми. Навіть якщо телевізор просто працює в приміщенні у фоновому режимі, діти все одно дуже відволікаються. Під час експери­менту за 27 хвилин діти 127 разів поглядали на екран. Тобто приблизно один раз кожні 14 секунд вони відволікалися від виконання домашнього завдання. Опитування дітей і їхніх батьків довели: більше половини дітей готують домашнє завдання з увімкнутим телевізором.
Як захистити дитину від короткозорості?
     Сьогодні дедалі менше людей можуть сказати, що бачать дуже добре. Проблеми із зором стосуються не тільки дорослих, але й дітей. Педіатри й офтальмоло­ги наполягають на зменшенні навчальних наванта­жень, збалансованому харчуванні, багатому на віта­міни й мінерали. Американські вчені з університету Корнелла виявили, що ті діти, які більше часу прово­дять на вулиці, граючи в рухливі ігри, і менше за своїх однолітків сидять перед телевізором, мають вищі показники зору. Це пов'язано з тим, що на вулиці діти можуть бачити об'єкти не поблизу, а на різній відстані. Адже не даремно більшість вправ на тренуван­ня зору спрямовані на те, щоб переводити погляд із близького об'єкта на далекий.
Про велосипед
     Здавалося б, користь велосипеда для розвитку дитини є очевидною. Однак не всі батьки підтримують це дитяче захоплення. Дорослих лякає травмонебезпечність, вони посилаються на вік дитини, яка ще не вміє орієнтуватися в просторі. Спробуймо захистити велосипед. Отже, чим корисний велоспорт?
    Під час їзди на велосипеді тренується витривалість дитячого організму. Збільшується кількість вдихуваного повітря, активізується обмін речовин. Про це свідчить той факт, що малюк просить їсти після велоси­педної прогулянки. Добре тренується вестибулярний апарат дитини, а також координація рухів. Зміцню­ються м'язи ніг, м'язи всього тіла постійно задіяні. За даними лікарів, діти, які катаються на велосипеді, на 70% менше хворіють на простудні й інфекційні захво­рювання.
Чи корисним є роздільне навчання?
     Американські психологи з'ясували, як впливає різ­ностатева дружба на рівень агресії в дитини. Вияви­лося, що діти, які мають багато друзів протилежної статі, на 16% є менш агресивними. Психологи під­твердили факт: у різностатевих школах загальні по­казники дитячої агресивності нижчі, ніж у тих школах, де хлопчики й дівчатка навчаються окремо.
    Приблизно 60% опитаних дорослих усерйоз ува­жають, що дружба може тривати з дитинства все життя. 20 % людей сказали про те, що дитяча дружба припиняється із початком дорослого життя, тобто із закінченням школи.
На що діти витрачають кишенькові гроші?
   Тільки 14% дітей мають звичку відкладати свої ки­шенькові гроші, щоб купити щось дороге. На що ж діти витрачають свої «незароблені» грошики?
41% —на розваги;
28% — на непродовольчі покупки;
17% — на харчування.
    Отже, усього лише частина дітей витрачає свої ки­шенькові гроші саме на те, для чого вони призначені, — на харчування.
  Дивно, але батьки навіть не підозрюють, що розпо­діл витрат відбувається саме так. Вони вважають, що 45% кишенькових грошей витрачають на непродоволь­чі покупки, 41% — на харчування. 8% батьків запевни­ли, що гадки не мають, на що дитина витрачає кишень­кові гроші.
Звідки в дітей з’являється надлишкова вага
    За статистикою у світі живе приблизно 20% дітей і під­літків, чия вага перевищує норму. Дослідження амери­канських фахівців з Бостонської школи медицини до­вели, що в родинах, де дітей виховують занадто суворо й авторитарно, частіше зустрічаються діти із надмірною вагою. Авторитарна модель виховання, коли батьки занадто контролюють дитину, але водночас є емоційно хо­лодними, змушує її шукати задоволення й радості життя в іншому місці. І найчастіше їжа виявляється таким за­мінником.
     Виявляється, фізичні вправи поліпшують пам'ять у ді­тей. За допомогою магнітно-резонанcної томографії вчені вивчили роботу головного мозку дітей 9-10 ро­ків, а також виміряли ефективність використання кис­ню під час занять бігцем. Зрештою було зроблено ви­сновок проте, що фізично розвиненіші діти значно кра­ще можуть упоратися з тестами на запам'ятовування.

Чим корисна полуниця?
Виявляється, корисними є не лише ягоди, але навіть її запах. Приблизно п'ятдесят ароматних речовин містяться в запасі полуниці. Цей аромат здатний поліпшувати настрій і дає змогу впорати­ся з депресією.
Що ж стосується самої ягоди, то її іноді назива­ють «аптечкою на щодня». Вона зміцнює імунітет, а за змістом вітаміну С поступається лише чор­ній смородині. Якщо дитина страждає на анемію, то полуниця допоможе з нею впоратися. Запаш­на ягода сприяє кровотворенню, показана про­ти захворювань нирок і печінки. Завдяки своїм антимікробним властивостям полуницю застосо­вують для лікування захворювань носа й горла. Пам'ятайте: у деяких дітей полуниця може спри­чинити алергійні реакції.

Чи допомагає гіркий лак від гризіння нігтів?
Перш за все слід визначити, чому ваша дитина гри­зе нігті. Адже ця шкідлива звичка ніколи не виникає без причин. Вона може свідчити про те, що дитина за­надто напружена, їй важко впоратися із надмірними навантаженнями, вона нервує з певної причини (на­приклад, відповідаючи біля дошки або переглядаю­чи телевізор). Зауваження, окрики, удари по руках — -батьки використовують багато засобів боротьби зі шкідливою звичкою, але найчастіше це не дає результату. Мами й тата вважають, що якщо намазати паль­чики малюка гірчицею або натерти перцем, то, ску­штувавши таке «частування», дитина більше не брати­ме руки до рота і не гризтиме нігті. Але ж ми знаємо, що шкідлива звичка — це прояв психологічного дискомфорту, і якщо ми не усунемо причину цього дискомфорту, то ця звичка може зникнути, але за якийсь час ми помітимо в дитини якусь нову. Наприклад, ваш малюк може почати вискубувати вії або роздряпувати ранки, травмувати шкіру навколо нігтів або кусати себе. Використання гіркого лаку має такий самий ефект, як і гірчиця. Дитина, швидше за все, більше не братиме пальчиків до рота. Але якщо проаналізувати причини такої дитячої поведінки, то значно ефективніше змінити неправильний режим дня, скоригувати навантаження, підвищити самооцінку, заборонити перегляд страшних фільмів і мультиків, спонукати дитину займатися спортом і проводити з нею більше часу.
За статистикою, приблизно 10% населення плане­ти гризе нігті. Але напевно ця цифра значно більша, адже не кожна людина готова зізнатися у своїй шкід­ливій звичці.

Як зробити розчин для мильних бульок?

Існує чимало рецептів, як зробити розчин для мильних бульок у домашніх умовах. Наше завдання — дібрати такий склад, щоб бульбаш­ки були досить великими (діаметром не менше ніж 10 см) і міцними, тобто не лопалися відразу після видування. Найпростіший рецепт: 2 час­тини подрібненого господарчого мила (бульки з туалетного мила занадто тендітні), 4 час­тини гліцерину (його можна придбати в аптеці), 1 частина цукрового сиропу й 8 частин води. Ретельно перемішайте розчин і видувайте буль­ки із задоволенням.


Чому деякі діти бояться Діда Мороза?
Мабуть, у цьому немає нічого дивного. Це для до­рослих Дід Мороз — просто переодягнений актор, який виконує свою роботу. Дитина сприймає цього незна­йомця інакше. Вона бачить його лише раз на рік, і за рік забуває. Червоний ніс і щоки, довга густа борода, що прикриває половину обличчя, густі брови й гучний голос, яскраве вбрання можуть не порадувати, а налякати дитину. Якщо ви вирішили запросити Діда Мороза додому, майте на увазі, що малюк, який ледь навчився ходити, може негативно відреагувати на вашсюрприз. Адже однорічні діти лякаються чужих людей, віддаючи перевагу спілкуванню з тими, хто постійно перебуває поруч, із близькими родичами. Якщо ма­люк уже відвідує дитячий садок і ви разом готуєтеся до новорічного ранку, то слід підготуватися до зустрі­чі з Дідом Морозом.
Ø    Почитайте казки, у яких Дід Мороз є добрим і веселим.
Ø Намалюйте або розфарбуйте картинку, на якій зображено Діда Мороза.
Ø  Розкажіть малюкові про те, хто такий Дід Мороз, що він приносить дітям подарунки.        
Ø  Якщо ви бачите, що дитина все одно боїться Діда Мороза, не наполягайте, щоб не травмувати дитячу психіку.
Ø Ваша присутність на ранку може допомогти дитині подолати страх. Сядьте ближче до неї, щоб вона могла тримати вас за руку або навіть сісти на ручки.

Як зрозуміти, шо дитина обманює?
Уважні батьки обов'язково помітять нещирість у словах дитини, тому що це нескладно. Малюки ще не вміють робити «чесне» обличчя й зізнаватися у ско­єному. Якщо дитина говорить неправду, вона не ди­виться в очі співрозмовникові, використовує надто багато слів, може прикривати рот рукою. Однак як­що ви піймали власне маля на неправді, головне — не розпізнати брехню, а зрозуміти, чому саме дитина так чинить. Адже найчастіше саме ми, дорослі, зму­шуємо дитину бути нещирою. Занадто сувора мане­ра виховання, безліч заборон, використання твер­дих методів покарання змушують малюка не говори­ти правду батькам і своїм вихователям. Тому, якщо ви помітили, що ваша дитина вас обманює, замисліться, що не так.

Чи впливає ім'я на характер дитини?
   На думку Бориса Хигира, психолога, який понад тридцять років вивчає зв'язок імені з характером лю­дини, впливає. Коли до людини звертаються, а відбу­вається це не один раз на день, а безліч, певна ком­бінація звуків посилає сигнал у головний мозок і ви­кликає якусь поведінкову реакцію. І в кожного імені вона особлива. Однак психолог запевняє, що назвати однозначно «щасливі» або «нещасливі» імена він не може. А ось якщо простежити за особливостями лю­дей з однаковими іменами, то можна помітити пев­ні подібності. Про кожну дитину й дорослого потрібно робити висновок за комбінацією імені та по батькові. Що ж стосується складних за звучанням, незвичай­них імен, то дослідження британських терапевтів до­вели: такі люди частіше страждають від психічних роз­ладів і комплексів.

З якого віку можна давати дитині мобільний телефон?
Згідно з опитуваннями батьків, сьогодні мами й татусі вважають за потрібне, щоб з-поміж речей, необхідних першокласникові, був мобільний теле­фон. Тобто сучасні діти вже із шестирічного віку користуються мобільними телефонами. На думку батьків, це дає змогу контролювати дитину й убез­печує її. Однак учені й лікарі вважають, що так ра­но залучати дітей до новинок технічного прогресу не слід. Оскільки мобільні телефони ввійшли в наш побут нещодавно, немає стовідсоткової гарантії їх нешкідливості. Медики попереджають, що електро-магнітні випромінювання можуть зашкодити моз­ку дитини більше, ніж мозку дорослої людини, якщо взяти до уваги розміри й щільність дитячого че­репа. Крім того, на вулиці дитина з мобільником цікавить дрібних хуліганів, які відбирають телефо­ни в малюків. Психологи відзначають збільшення кількості дитячих неврозів у дітей, яким постійно те­лефонують батьки, ставлячи «контрольні» запитан­ня. Постійне відчуття «всевидючого ока», неможли­вість діяти самостійно не є корисними для розви­тку дитини.

Чому шкідливо примушувати дитину їсти?
Учені довели: якщо годувати дитину сило­міць, це може спричиниш серйозні проблеми з органами травлення й щитовидною за­лозою. Діти, яких постійно примушували їсти, не випускали з-за столу, підвищували голос і загрожували покараннями, виростали агре­сивнішими, упертішими й плаксивішими, ніж їх однолітки, які їли те, що їм хочеться, і в тих кількостях, які самі вважали за потрібне.
Психологи вважають, що дитина, яку по­стійно примушували їсти, тобто робити так, як прагнуть дорослі, зростає несамостій­ною, вона не в змозі оцінити свої бажан­ня, адже в житті за неї завжди все вирішу­ють батьки.

 Чому дитина ставить так багато запитань? 
Запитання виникають у дитячій голові майже мит­тєво. Батьки ледь устигають «переварити» інформа­цію й щось відповісти невгамовному малюкові, як від­разу чуюіь інше, не менш хитромудре запитання. Вік «чомучки» у кожного малюка свій, але всі мами й тата практично однаково реагують на дитячі провокації. Во­ни розгублені й навіть можуть бути роздратовані. Деякі батьки всерйоз думають, що малюк намагається їх роз­лютити, ставлячи такі запитання, що заганяють їх у глу­хий кут. Насправді, непросто дитячою мовою пояснити, чому буває блискавка, чому кров червоного кольору, а в темній кімнаті не видно чорної кішки. Але навіть як­що дитина ставить запитання, але неуважно слухає від­повідь, то це не означає, що їй не цікаво. Дитина посту­пово пізнає навколишній світ, намагаючись узгодити свої уявлення з новими враженнями й знаннями. Цей вік можна назвати «епохою великих відкриттів». І якщо дорослий лінується відповісти на дитяче запитання, від­махується від малюка як від настирливої мухи, існує не­безпека втратити дитячу допитливість, що є двигуном розвитку.


Чи потрібно вчити дитину грати в шахи?
«Шахи — щось більше, ніж просто гра. Це інтелек­туальне заняття, у якому є певні художні властивості й багато елементів наукового. Для розумової робо­ти шахи означають те саме, що спорт — для фізич­ного вдосконалення: приємна вправа й розвиток окремих властивостей людської натури…» — ска­зав чемпіон світу з шахів Рауль Капабланка. Років тридцять-сорок тому ця гра була дуже популярною як поміж дорослих, так і поміж дітей. Сьогодні зустрі­ти дитину, яка вміє грати в шахи, досить складно. Але саме шахи — чудова основа для інтелектуаль­ного розвитку дитини. Гра тренує зосередженість, розвиває вміння аналізувати ситуацію, передбача­ти події. Мислення, пам'ять і увага дитини завдяки грі в шахи розвиваються значно швидше. Особли­во корисні шахові ігри тим дітям, яким складно по­стійно перебувати в занадто швидкому життєвому ритмі. Діти, які вчаться грати в шахи, мають високу навчальну мотивацію, вони більш посидючі, краще сприймають матеріал на уроках і мають прекрас­ну пам'ять. Партія, яку дитина може зіграти в ти­ші, сприяє не лише інтелектуальному розвитку, але й відпочинку, позбавленню напруження.




Як вибрати ковзани для дитини?
Оскільки сьогодні це захоплення знову повер­нулося до нас, у містах з'явилося чимало ковза­нок і діти можуть кататися цілий рік, чимало мам і татусів стикаються із проблемою вибору гарних ковзанів для своєї дитини. На що слід звернути увагу?
  • Правильно добирайте розмір. Хоча ковзани — дороге задоволення, не купуйте занадто вели­кі черевики. Варіант «на виріст» у цьому випадку не спрацьовує. Дитина падатиме, постійно чіпля­тиметься за лід, і вам доведеться поміняти свою покупку. Правильно добирати розмір слід так: че­ревики повинні бути всього на половину розмі­ру більше, ніж розмір того взуття, що носить ди­тина. Деякі батьки можуть заперечити: «Але ж на ковзанці холодно й потрібно одягати шкарпетки!» Примірте черевики саме на ті шкарпетки, у яких кататиметься ваша дитина.
  • Вибирайте черевики із твердою манжетою. Дитячі суглоби ще недостатньо міцні, і їм потріб­на підтримка й захист. Твердою повинна бути під­ошва черевика. Це убезпечить дитину від травм.
  • Щоб нога не пітніла, купуйте черевики з нату­ральної шкіри. Вона дає змогу нозі дихати, добре вбирає вологу.
  • Лезо має бути зроблене з нержавіючої сталі. Перевірте, щоб не було відколів, непотрібних за­зублин, іржі та інших дефектів.

Чи можна ставити дитину в куток?
Зважаючи на мету й на скільки часу. І ще — у який куток. Таке покарання використовують батьки, які праг­нуть хоч у якийсь спосіб зупинити дитину, яка їх не слу­хається. «Постій і поміркуй!» — наказують вони малюко­ві й сподіваються, що цей метод буде ефективним. Так, це значно краще, ніж бити дитину або кричати на неї. Але це батьківський самообман — вважати, начебто та­кий спосіб буде й насправді ефективним. Адже сьогод­ні виховання ґрунтується зовсім на інших засадах, ніж це було раніше. І якщо наші батьки й ми ставилися до своїх мам і татусів як до дорослих, то сьогоднішні діти сприймають нас швидше як рівних. Тому не дивуйтеся, якщо дитина раптом вийшла з кутка, незважаючи на ва­ші накази і заборони. Чи можна нашкодити таким пока­ранням? Так. Якщо ви силоміць тривалий час утримува­тимете дитину в кутку, якщо куток знаходиться в темній кімнаті або в місці, що викликає в дитини тривогу. То­му краще запропонуйте малюкові поміркувати про свій учинок десь деінде.




Чи можна контролювати відвідування дитиною Інтернету? 
Так, сьогодні в батьків з'явилася така можли­вість. І хоча деякі мами й тата вважають, що дити­ну не потрібно контролювати, що це порушує пра­ва людини, усе-таки більшість батьків одностайні в думці: контроль необхідний і корисний. У дитини ще недостатньо розвинений самоконтроль, щоб вийти з Інтернету в необхідний час. Крім того, ді­ти часто відвідують зовсім «недитячі» сайти. Батьки не мають можливості контролювати процес через свою відсутність. Сьогодні в батьків з'явився поміч­ник — досить проста програма, що дає змогу вчас­но й без особливих проблем «вивести» з Інтерне­ту дитину, яка занадто зацікавилася чимось. Ця не­складна програма дає змогу вимкнути комп'ютер строго в призначену годину. Крім того, операцій­на система Мпс-оууздає можливість дорослим бло­кувати сайти за однією або декількома темами на вибір — «Насильство», «Ненормативна лексика», «Оголення тіла», «Секс».
Дослідження психологів довели: у 50% дітей, які переглядають агресивні, «злі» мультфільми, вияви­ли високий рівень агресії. У дітей, які перегляда­ли «добрі» мультики, цей показник виявився 26%. 

Чи корисні дітям перепелині яйця?

      Жодний із продуктів не можна назвати панацеєю від усіх хвороб і глобальним засобом профілактики. І проте, існує така їжа, що може бути рекомендова­на практично всім дітям. Перепелині яйця саме і є та­ким продуктом. Насамперед, учені виявили їх важли­ву властивість — можливість впливати на зміцнення імунітету. Статистика свідчить, що вживання перепе­линих яєць дає змогу знизити ризик захворювання ГРВ у дітей, які дуже часто хворіють, приблизно в п'ять разів. Медики називають яйця перепелиць «ампула­ми здоров'я». Розлади центральної нервової системи, зниження рівня гемоглобіну в крові, гіпертонія, астма, цукровий діабет — це не повний список діагнозів, за яких перепелині яйця добре включати в раціон. Цей продукт стимулює зростання і позитивно впливає на 5 інтелектуальний розвиток дітей.

      Перепелині яйця містять 27 мікроелементів, залі­за й калію в них майже в п'ять разів більше, ніж у ку­рячих яйцях. Шкаралупа перепелиних яєць за своїм складом наближається до складу кісток людину. А ще перепели, на відміну від курей, не хворіють на саль­монельоз.

Чи водити дитину до музею?
Батьки, які не вбачають користі в таких похода; аргументують свою позицію тим, що дитина ще занадто мала й нічого не розуміє. Однак ті мами й тата, які, навпаки, брали із собою малят із самого раннього віку до музеїв і на екскурсії, зауважують, що це сприяло розвитку пізнавального інтересу в дітей. На далі ці малюки виявляли більше допитливості, ніж їх однолітки, які не долучалися до прекрасного в тако­му віці.
Як виготовити льодяники на паличці?

       Зізнайтеся чесно, хто з дорослих не куштував у ди­тинстві льодяники на паличці? Навряд чи знайдеться багато таких мам і татусів. Півники і зайчики, зірочки й рибки на тонкій деревинці, обгорнені в прозорий і хрусткий целофан, були мрією більшості хлопчиків і дівчаток. Сьогодні в продажу є широкий асортимент цукерок, але іноді все-таки хочеться порадувати ди­тину саме домашніми солодощами.
Отже, вам знадобиться:
4 ст. л. цукру;
1 ст. л. води;
трохи оцту або одна крупинка лимонної кислоти. Цукор потрібно варити з водою на повільному вог­ні до стану прозорості. Попередньо приготуйте форми для льодяників, змазавши їх маслом, щоб цукер­ки не прилипли. Вкладіть палички й залийте масу у форми. Карамель застигає дуже швидко.
Навіщо дітям стрибати на скакалці?

       Насправді, який сенс у цьому, на перший погляд, зовсім безглуздому занятті? Скакалка, загалом, пред­мет цікавий. Захоплює дітей на якийсь час, коштує не­дорого й займає зовсім небагато місця. Але насправді все значно серйозніше, ніж нам здається. Адже не да­ремно стрибки на скакалці — це складова обов'язкової розминки багатьох спортсменів і навіть космонавтів. Виявляється, десять хвилин стрибків на скакалці лег­ко заміняють півторакілометровий забіг. Маєте намір порівнювати не з бігом, а з плаванням? Тоді це дорів­нюватиме дванадцятьом хвилинам активного плаван­ня. Або двом сетам гри в теніс. Вражає?
       Усі батьки прагнуть бачити свою дитину сильною, спритною, гнучкою і з гарною поставою. Отже, саме скакалка допоможе нашим дітям стати такими. А ще стрибки на скакалці розвивають координацію рухів, почуття рівноваги, якого найчастіше бракує малень­ким дітям. Малята з надлишковою вагою можуть зай­нятися скіпінгом (стрибками на скакалці) навіть удо­ма, їм не доведеться витрачати на заняття забага­то часу. Між іншим, у світі проводять досить серйозні змагання із цього виду спорту.
Не забудьте навчити дитину правильно стрибати на скакалці:
Ø     приземлятися необхідно не на носочки, а повністю на всю ступню;
Ø     скакалку потрібно обертати кистями рук, але не всіма руками;
Ø     важливо дібрати скакалку потрібної довжини (не­хай дитина візьметься за ручки скакалки, настане но­гами на її середину — скакалка повинна діставати до грудей);
Ø     під час стрибків потрібно перепочивати, щоб вирів­няти подих.

Навіщо в дитячій кімнаті потрібна шведська стінка?
         Думки батьків щодо цього питання розділилися. «Шведська стінка в дитячій кімнаті не лише не потріб­на, вона небезпечна!» — уважають одні. «Без шведської стінки — це не дитяча кімната» — упевнені інші.
         Причому група батьків, які побоюються, що їх дити­на впаде із цього простого тренажера, так само три­вожно ставляться й до прогулянок із м'ячем, і занять спортом.
         Але шведська стінка — винахід дуже корисний і до певної міри унікальний. Завдяки тому, що дитина ли­ше полазить і повисить, її хребет зможе розвантажи­лися від постійного тиску, зміцниться м'язовий апа­рат, поліпшиться кровообіг і, як наслідок, відновить­ся нервова система. Помічено, що діти, у кімнаті яких обладнана шведська стінка, рідше страждають на де­фекти постави, надлишкову вагу. Вони правильно ди­хають і мають міцний здоровий сон. Не потрібно при­мушувати дитину робити якісь нудні вправи. Вона сама із задоволенням опановуватиме нові попере­чини. Стрибати, залазити й злазити, підтягуватися, пе­рекидатися, перебирати руками — ось скільки всього можна робити завдяки шведській стінці.
     А як же бути з безпекою? «Ой, упаде!», «Тільки під наглядом!» — говорять дорослі. Добре закріплений м'який матрац для страхування, що розташовується на підлозі під шведською стінкою, створить безпеч­ні умови для використання поперечин. Маленьких ді­тей, дійсно, не слід залишати одних — вони можуть за­братися високо й не стриматися поки ще не міцни­ми руками. Але років із п'яти-шести ви цілком можете не переживати за дитину, адже в такому віці природ-нобути рухливим і активним, а м'язи малюка вже цілком зміцнили. 
Якою повинна бути маса шкільного портфеля?
      Питання це дуже важливе. Адже дитина-школяр по­стійно росте, як і її кістково-м'язова система. Відвіду­вання школи із занадто важким ранцем, портфелем або сумкою можуть призвести до деформації хребта і, як наслідок, до серйозних захворювань внутрішніх органів. Насправді дорослі все давно розрахували. Визначили, якої маси повинен бути кожний підручник, портфель без книг і якою повинна бути загальна ма­са дитячого «спорядження». Отже, маса одного підруч­ника для найменших учнів не повинна перевищувати 300 грамів. Для п'яти-шестиклаеників ця норма ста­новить уже 450 грамів, а для одинадцятикласників — 600 грамів. Маса ранця (портфеля) може становити 500-700 грамів. Вимога до учнівського портфеля: він має містити тверду спинку й надіватися на плечі, тобто важливо рівномірно розподіляти навантаження на ди­тячий хребет. Що стосується загальної маси (портфель + підручники + шкільне приладдя), то норми є такими:
Ø     для учнів 1-2-х класів — не більше ніж 2 кг;
Ø     для всіх учнів, старших 2-го класу – 3,5-4,5 кг.             


Чи правда, що вівсянка корисна?
     Так. Звісно, легенда про те, що всі англійці їдять у великих кількостях кашу на сніданок, — насправ­ді перебільшення. Сучасні жителі Великої Британії охочіше снідають йогуртами або їдять мюслі з мо­локом. Але раніше така традиція існувала не лише в Англії, але й на Русі. Прадавні слов'яни вживали в їжу вівсяні киселі, що використовували як цілю­щий засіб для підвищення життєвих сил організму.
       Овес містить джерело корисних речовин: різ­номанітні білки, марганець, селен і магній, калій і кальцій, залізо й безліч вітамінів. А ще у вівся­ній крупі — рекордна кількість цинку й хрому. Ужи­вання в їжу вівсяної каші нормалізує рівень цукру й холестерину в крові, виводить з організму над­лишки рідини. Овес зміцнює нервову систему, до­помагає позбутися депресій і нервових розладів, а також очищає організм від шлаків. Тому вівсяна каша повинна бути неодмінною складовою дитя­чого дієтичного харчування.




Скільки цукерок на день можна давamu дитині?

       Один тато так відповів на це запитання: «Скільки не шкода!» Але тоді можна бути впевненими: дитина з'їсть усі цукерки, які є вдома, й попросить іще. Досвідчені й грамотні педіатри на це зовсім не безглузде (як мо­же видатися на перший погляд) запитання відповіда­ють: усе залежить від віку й рухливості малюка. Добре б років до двох обмежити сухофруктами, краще влас­ного приготування. І не давати дитині занадто багато випічки. Але зовсім позбавляти дітей солодощів не верс­то. Щодо кількості цукерок, які можна дати дитині на день, слід ураховувати добову дозу цукру, рекомендо­вану педіатрами:
Ø     для дітей до 1,5 років — приблизно 4 г;
Ø     до 6 років — 60 г;
Ø     до 13 років — 75 г;
Ø     лише до 17 років норма становитиме 100 г.
Слід ураховувати не лише цукор, але і його вміст у різних продуктах.




Чому дітям корисно їсти сир?
       Мабуть, сир — один із найдавніших кисломолочних продуктів людства. Наші пращури квасили свіже молоко кисломолочними бактеріями й відокремлювали сироватку від твердої частини. У такий спосіб із молока вилучали найкорисніші поживні речовини. Сир прийнято обов’язково включати в раціон дітей, вагітних жінок, хворих людей. Хімічний склад сиру досить різноманітний. Незамінні для людського організму амінокислоти, молочний цукор (або лактоза), залізо, кальцій, фосфор, ферменти, вітаміни, вуглекислота — це не повний перелік корисних складових цього унікального продукту. Сир містить два¬адцять вітамінів. За вмістом білка і ступенем його засвоєння сир перевершує решту молочних продуктів. Якщо говорити про енергетичну цінність сиру, то вона коливається залежно від жирності — від 90 до 230 ккал у 100 грамах. Сир необхідний елемент у дитячому раціоні, тому що легко засвоюється, подобається дітям своїми смаковими властивостями, а та¬кож сприяє нормальному росту кісток і зубів, зміцненню волосся та нігтів.

Як зродити так, щоб дитина робила зарядку щоранку?
       Психологи вважають, що навіть найупертіших малюків можна привчити виконувати фізичні вправи щоранку. Що роблять діти із задоволенням? Одноманітні дії або активні вправи у вигляді гри? Відповідь очевидна. Учені з Організації Nemours Foundations дійшли висновку, що під час виконання зарядки дитячу увагу потрібно підтримувати активною. Якщо ви запропонуєте малюкові шукати іграшки, користуючись підказками, зокрема йому буде необхідно вилізти на шведську стінку або, навпаки, нахилитися, щоб подивитися під диван, дитина охоче робитиме зарядку. Ще один секрет «зарядки без проблем» — участь інших членів родини. Адже разом усе робити значно веселіше. Секрет полягає ще й у тому, що для дитини характерною є наслідувальна поведінка, малюк легше виконує те, що роблять дорослі.

Що таке спеціальна кулькова ручка для лівші?
      Уже давно вчені дійшли висновку про те, що наш світ улаштований дуже незручно для лівші, він орієнтований на правшу. Для зручності людей, які звикли писати лівою рукою, створили спеціальну ручку. Адже ліворукість — це постійні відбитки чорнила, що залишаються на долоні, розмазаний текст. Фахівці з Великої Британії розробили спеціальну ручку, що завдяки спроектованому тримачу й вигнутому стрижню утримує ручку на достатній відстані від зошита й не закриває зошит тому, хто пише.

Що розвиває «Кубик Рубика»?
       Цю гру-головоломку винайшов угорський скульптор і викладач архітектури Ерне Рубик. Зовні головоломка схожа на куб, що складається із двадцяти шести маленьких кубиків, здатних обертатися навколо трьох внутрішніх осей. Кожна сторона кубика складається  з дев’яти квадратів, пофарбованиху різні кольори. Завдання гравця — упорядкувати розташування квітів, зробивши так, щоб кожна грань кубика мала один колір.
      «Кубик Рубика», як і більшість головоломок, розвиває логічне мислення, а також дрібну моторику, увагу, посидючість, просторове мислення і є чудовою альтернативою «зависанню» дітей у комп'ютері або перед телевізором. У світі проводять змагання на швидкість збирання «Кубика Рубика». А для тих, хто опанував класичний варіант головоломки, існує чимало варіацій кубика іншої форми, кольору й алгоритмів розв’язання.

Як правильно вибрати футбольний м’яч?
      Більшість хлопчиків захоплюються футболом, тому футбольний м’яч — це чудовий подарунок на день народження або до початку літніх канікул. Однак, вибрати гарний футбольний м’яч досить складно. Є багато особливостей, звертаючи увагу на які, ви зможете купити такий м’яч, що надовго стане в пригоді вашій дитині.
Для кожної вікової групи існує свій розмір м’яча.
3-й розмір. Окружність завдовжки від 57 до 60 см, маса — від 311 до 340 г. Такий м’яч призначений для вікової групи до 8 років.
4-й розмір. Окружність завдовжки від 62,5 до 65 см, маса — від 340 до 368 г. Стане в пригоді для вікової групи від 8 до 12 років.
5-й розмір. Окружність завдовжки від 67,5 до 70 см, маса — від 396 до 453 г. Міжнародний стандарт для віку від 12 років і старших.
    Вибираючи футбольний м’яч, зверніть увагу на те, у який спосіб з’єднані панелі м’яча. Найміцніші м’ячі ті, у яких панелі скріплені п’ятишаровою переплетеною ниткою з поліестеру. Найміцнішими вважають ті м’ячі, які зшиті ручним способом, а не машинним.
     Також зверніть увагу на матеріал, з якого виготовлено камеру. Найкраще зберігає повітря камера, виконана з бутила, адже вона не пропускає повітря так, як камера з латексу. А м’ячі з латексними камерами потребують підкачування раз на тиждень.



Що таке «роликові кросівки»?
         Чи доводилося вам коли-небудь бачити, як дитина, що спокійно йшла асфальтом, раптом починає легко котитися, начебто в неї на ногах зненацька з’явилися коліщата? Але насправді тут немає жодного чарівництва. Адже виробники, які прагнуть постійно дивувати своїх покупців, створили симбіоз спортивного взуття й роликових ковзанів.
       І хоча в нас таке взуття з'явилося нещодавно, в усьому світі діти й дорослі опановують його понад вісім років. Більшість мам побоюються купувати дітям роликові кросівки, уважаючи, що їх використання травмонебезпечне. Але таке взуття не небезпечніше, ніж звичайні роликові ковзани. Витратьте небагато часу, щоб навчити дитину користуватися веселою новинкою, і малюк сам із задоволенням і впевнено кататиметься. Головне — надягати спеціальні знімні ролики, що кріпляться до підошви, там, де є рівна поверхня для пересування.
     Такі кросівки-ролики дають можливість дітям навчитися володіти своїм тілом, активно рухатися, фантазувати, вигадуючи нові трюки. Задля безпеки заздалегідь придбайте дитині шолом, налокітники й наколінники. Хоча в результаті досліджень з'ясувалося, що травматизм під час катання на роликових кросівках у 39 разів нижче, ніж під час катання на велосипедах і в 24 рази менше, ніж під час катання на скейтбордах.
Чи корисний самокат?
           Самокат — це не просто іграшка. Можна сказати, що це ще й чудовий спортивний тренажер. Адже коли дитина катається на самокаті, вона тренує практично всі групи м'язів, вестибулярний апарат і швидкість реакції. Для того щоб утримати рівновагу, дитині потрібно постійно підлаштовуватися під мінливі зовнішні умови: вибоїни, ямки, бар’єри. Вестибулярний апарат поступово звикає до різних погойдувань, вібрації й трясіння. Батьки можуть вибрати самокат відповідно до віку малюка. Самокати для найменших дітей оснащено трьома, а іноді навіть чотирма зм'якшеними колесами, досить стійкими, що дають можливість малюкові опанувати базові навички катання.
          Для дітей старшого віку існують двоколісні моделі, що передбачають наявність великих коліс і гальма.
      Що стосується безпеки, то самокат не більш небезпечний, ніж роликові ковзани або велосипед. Якщо дитина тільки вчиться кататися, не забудьте придбати їй шолом і захисні наколінники й налокотники.

Що таке пазли і чому вони корисні для розвитку дитини?
      Слово puzzle у перекладі з англійської означає «загадка, головоломка». Практично всі діти й чимало дорослих обожнюють збирати барвисту картинку з кольорових шматочків картону або дерева. Одвічно пазли були розвагою для знаті, яка проводила вільний час у збиранні цілих картин із маленьких часточок. Сьогодні ці головоломки ко ристуються ще більшим попитом. Ще б пак, адже простіше назвати, що вони не розвивають. Завдяки тому, що дитина збиратиме пазли, у неї:
підвищиться концентрація уваги;
розвиватиметься уява;
поліпшиться пам’ять;
пальчики стануть більш спритними;
формуватиметься цілеспрямованість, з’явиться бажання доводити почату справу до кінця;
розів’ється посидючість.
    Спочатку обмежтеся найпростішими пазлами, що складаються з декількох деталей, обмежених певним чином. Поступово ускладнюйте дитині завдання, пропонуючи пазли з більшою кількістю фрагментів. Ваше завдання — пояснити дитині принцип, за яким збирають пазли, і надати свободу дій.

Як розвивати в дитині лідерські якості?
      Сьогодні лідерські якості користуються особливою повагою. Життя вимагає від людини цілеспрямованості, постійного руху, уміння відстоювати свою точку зору. Багато батьків цікавляться, як діяти, щоб виховати в дитині лідерські якості.
     Намагайтеся підтримувати у своєму малюкові прагнення самостійності, причому робіть це змалечку. Адже якщо дитину постійно обмежувати, говорячи їй «ти ще маленька», «у тебе не вийде», то навряд чи вона виросте самостійною людиною.
     Хваліть дитину і підкреслюйте її позитивні якості, досягнення. Однак не перехвалюйте. Найчастіше діти, яких перехвалили, перестають адекватно сприймати свої здібності й можливості.
    Не критикуйте дитину часто. Однак не думайте, що критика взагалі не потрібна. Навпаки, привчайте дитину реагувати на критику виважено й спокійно, а потім робити правильні висновки й працювати над собою.
    Дослідження дитячих психологів свідчать, що 50 % хлопчиків і 60 % дівчаток віком від 12 до 14 років страждають від сором’язливості. Причому ці показники безпосередньо пов’язані з показниками рівня тривожності. Також було доведено залежність сором'язливості підлітків від стилю виховання в родині: чим вищий ступінь авторитарності батьків, тим більша сором’язливість у підлітків.