Чому на Місяці нічого не чути?
Звуки — це невидимі коливання повітря. Коли хтось говорить, то вібрують голосові зв'язки в горлі, коливання (звукові хвилі) підхоплюються повітрям і направляються до вуха. Звукові хвилі передаються зі швидкістю 340 метрів за секунду — набагато повільніше, ніж світло. Ось чому під час грози ми спочатку бачимо блискавку, а вже потім чуємо грім. На Місяці не можна почути нічого. Бо там немає повітря, яке б передавало звукові хвилі.
Місяць на небі буває різним. То він тоненький, наче серпик, то великий і круглий.
Місяць — це супутник, який обертається навколо Землі. Сам він не світиться. Ми бачимо його тому, що на нього падає сонячне проміння. Якщо Місяць освітлюється збоку, ми бачимо часточку його. Коли ж під промені Сонця потрапляє вся півкуля, Місяць виглядає круглим диском.
Так само і Земля обертається навколо Сонця, але вона ще й сама крутиться, наче дзига. А тепер подумайте: чому на Землі буває день і ніч?
Ведмедиця
Чому північну шапку Землі ми називаємо Арктикою?.. А от чому. Назви багатьох сузір’їв зоряного неба ми одержали у спадщину від древніх греків: Плеяди, Оріон тощо. Серед них і назва Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця. Ці яскраві сузір’я стали символами Півночі.
«Ведмедиця» — грецькою мовою «арктос». Арктика — це прикметник від слова «арктос» і означає «ведмежий». Звідси й походять назви країн, які знаходяться на півночі, під сузір’ям Ведмедиці.
Календар чи космодром?
Де можна побачити 620-метрову людину? Той, хто стверджуватиме, що ніде, помилиться. Бо на плато поблизу містечка Наска (Перу) знайдено дивовижні малюнки. Серед них — 620-метрове зображення людини, гігантські птахи, звірі й риби. Є тут і лінії, на які точно лягають промені сонця, коли воно заходить. А ще знаки, які відтворюють небесну карту в різні пори року. Побачити все це можна лише зверху — з літака. Усі дороги, збудовані на плато, обриваються і нікуди не ведуть. Одні вчені вважають, що це гігантський астрономічний календар індіанців. Інші переконані, що величезні фігури — орієнтири для космічних кораблів, а дороги — злітні смуги для них.
Загадка гірського озера
Є на Алтаї дивне озеро, в якому росте каміння. Це явище здавна було загадкою для місцевих жителів.
Каміння росте досить швидко: спершу з’являються маленькі камінчики, згодом вони більшають, твердішають і перетворюються у великі валуни.
Місцеві жителі використовують їх як будівельний матеріал.
Вчені дослідили, що озерна вода насичена солями магнію, а джерела, що б’ють з підземних горизонтів, несуть озеру соду. В результаті взаємодії цих розчинів утворюється тверда маса. Таким чином в озері росте каміння.
Дивні дощі
Поблизу річки Амудар’ї є Долина Живих Дощів. Таку назву ця місцевість дістала після того, як над нею одного разу випав «дощ» з дрібних жаб, а другого — разом з потоками зливи на голови здивованих людей попадали риба й жаби.
Це розбійник-смерч, мов потужний атмосферний насос, висмоктавши воду з озера разом із його мешканцями, виливав усе на селище Дерганата, лякаючи й дивуючи людей.
Казковий світ відкривається перед людиною, яка опиняється у великій печері. І таких печер на землі дуже багато. Найбільша з них знаходиться у США, в штаті Кентуккі. Велетенські гроти цієї печери, величезні безодні вражають усіх. У ній багато підземних озер, дві великих ріки. Природний підземний палац з гротами й переходами простягається на 240 кілометрів.
Саме цю печеру описав Марк Твен у своїй книзі «Пригоди Тома Сойєра». Вона називається Мамонтова.
Хмари передбачають землетрус
Це явище поки що не зовсім розгадане. Але китайські вчені встановили, що за кілька діб до землетрусу на світанні та при заході сонця з’являються на небосхилі хмари незвичайних обрисів. Певний час вони непорушні, а потім безслідно зникають. Спеціалісти назвали їх сейсмічними і створили групу, яка складає щотижневі карти хмарності. На основі зібраних даних уже вдалося передбачити землетруси силою 6 балів у одній із провінцій.
Після дощика...
Частенько, обіцяючи щось комусь, ми говоримо: після дощика в четвер. Це означає, що ця обіцянка ніколи не буде виконана.
А от у Лондоні цей вислів набуває останнім часом дещо іншого, цілком конкретного звучання. Бо коли проаналізувати метеозведення за багато років підряд, то виявиться, що саме в четвер у англійській столиці випадає опадів набагато більше, ніж в будь-який інший день тижня.
Водоспад зупинився
Сотні й тисячі років з гуркотом падає з прямовисного урвища Ніагарський водоспад. І мало хто знає, що якось він «зупинявся» майже на 30 годин.
Вночі 29 березня 1848 року мешканці містечка Ніагара-Фолс прокинулися від незвичної тиші. Люди, які прибігли до Ніагари з факелами та ліхтарями, побачили, що на скелях немає води. А через добу водоспад знову ожив.
Виявляється, сильний вітер зрушив кригу на озері Ері й тисячі її тонн забили верхів’я річки Ніагари.
Курорт в Антарктиді
Неподалік від станції Новолазаревська, що на Антарктиді, полярники помітили чудову оазу — замкнуту скелями улоговину з озером. Під час антарктичного літа грунт навколо цього озера нагрівається вдень до 30, а то й до 40 градусів. Температура води досягає 15 градусів тепла. Хіба ж не приємно в крижаній пустелі, якою є Антарктида, прийняти зимівникам такі теплі сонячні ванни або скупатися в прохолодному озері?
Зі збірки"Дванадцять місяців"
Немає коментарів:
Дописати коментар